Корисні поради

Корисні підказки це унікальна енциклопедія у мультиках для успішної соціалізації, емпатійної грамотності, набуття соціальної компетентності, безпечне входження у соціум.

Увага! Інтернет – https://m.youtube.com/watch?v=ypVAqanYe-g
Сам удома – https://m.youtube.com/watch?v=mDDzgKQ9e0U
Учись учиться – https://m.youtube.com/watch?v=4IAB2bkqLQs
Місія “Незнайомці” – https://m.youtube.com/watch?v=Ne0OMIFNGYA
Володар уваги – https://m.youtube.com/watch?v=adV8DAUxb4Y
Вчимося відмовляти – https://m.youtube.com/watch?v=HtYzninnMRM
Як зрозуміти іншого – https://m.youtube.com/watch?v=iovMqYW4iIU
Корисна підказка тобі і твоїм друзям. Про образи –https://m.youtube.com/watch?v=rQNyItqSfmo
Якщо ти скоїв поганий вчинок –https://m.youtube.com/watch?v=213jhdgAF1s
Дружба – https://m.youtube.com/watch?v=au6zMAyHHmc
Який друг справжній?-https://m.youtube.com/watch?v=TAbmgJYI8pE
Правила спілкування – https://m.youtube.com/watch?v=YXzFriRGWiM
Про образи – https://m.youtube.com/watch?v=rQNyItqSfmo
Про темпераменти – https://m.youtube.com/watch?v=n-ua4Yhys-M
Мирись, мирись !- https://m.youtube.com/watch?v=MASnZdHRc6s
Про крадіжки – https://m.youtube.com/watch?v=UtOT4V3k8nI
Контрольна без страху – https://m.youtube.com/watch?v=v4_zBlP_Rgw
Про похвалу та критику – https://m.youtube.com/watch?v=QbSK-z6sR_g
Як стати відповідальним – https://m.youtube.com/watch?v=LDBE9GsqHB8

Рекомендуємо 10 технік самодопомоги, які при постійному впровадженні дозволяють людині стати менш вразливою до стресів взагалі

1. Вчись розслаблятись. На протязі дня зробіть "міні перерву". Сядьте, влаштуйтесь зручніше, повільно зробіть глибокий вдих, затримайте його і потім дуже повільно видихніть. Одночасно з цим розслабте м’язи плечей та опустіть плечі, посміхніться і скажіть що-небудь позитивне, наприклад: "Я розслабився". Забезпечуйте собі достатній відпочинок вночі.

2. Практика прийняття. Багато людей відчувають дистрес від того, що не дозволяють собі та не вміють приймати деякі речі та ситуації. Часто це відноситься до тих речей, які люди не можуть змінити самі, наприклад відчуття та переконання інших людей. Інша річ, коли вас хвилює якась несправедливість.

Чимало людей помилково вважають, що вибух емоцій, розмова на підвищених тонах допомагають їм краще обстоювати свою думку. А все якраз навпаки: бесіда у спокійній обстановці, спроба зрозуміти точку зору співбесідника дають кращі наслідки. Ми всі різні, і дуже важливо навчитись вислухати та зрозуміти одне одного та прийти до спільної думки, даючи кожному право на його точку зору.

Якщо ви дієте надійним чином (справедливо та з любов’ю до людей), є шанс, що ви ефективно впораєтесь зі стресом.

3. Розмовляйте з собою раціонально. Спитайте себе, який реальний вплив стресова ситуація буде мати на вас через день чи через тиждень та відчуйте, чи зможете ви відпустити негативні думки. Продумайте, чи дійсно дана ситуація є вашою проблемою, чи це проблема інших людей. Якщо це ваша проблема, сприйміть це спокійно та рішуче; якщо ж це проблема інших – то навряд чи ви зможете суттєво допомогти їм. Краще, ніж засуджувати себе за допущену помилку, думаючи: "Мені треба було...", подумайте, чому ця помилка може вас навчити та як ви будете чинити в таких ситуаціях в майбутньому.

Ставте реальні та досяжні цілі перед собою та іншими людьми. Пам’ятайте, що помиляються всі.

Уникайте відтягування справ із дня на день, поділіть завдання на маленькі частини – це допоможе вам упоратися з ним.

4. Будьте організовані. Складіть реальний план дій на день, в який будуть включені час на роботу, сон, спілкування та відпочинок. Використовуйте список справ, що заплановані на день. Покращуйте свій фізичний простір прибиранням своєї домівки та приведенням до ладу свого офісу. Використовуйте свій час та енергію якомога ефективніше.

5. Вправи. Фізична активність завжди забезпечує полегшення від стресу. В минулому щоденна робота була здебільшого фізичною. Зараз, коли фізичні зусилля вже не потрібні для заробітку на життя, нам вже не так легко звільнятися від стресу працюючи. Тому вам необхідно регулярно виконувати програму вправ, щоб зменшити вплив стресу, поки він не перетворився в дистрес. Займіться аеробікою, танцями, ходою, бігом, плаванням, роботою в саду, майструванням і т.і.

6. Не поспішайте. Якщо ви часто позираєте на годинника та турбуєтесь про те, як збігає час, навчіться робити все набагато повільніше. Залишайте собі достатньо часу для виконання справ. Складіть свій план наперед. Визнайте, що ви можете зробити тільки визначену роботу за даний період часу. Використовуйте вираз: "Тихіше їдеш – далі будеш".

7. Роззброюйте себе. Кожна життєва ситуація зовсім не потребує вашої конкуренції. Приведіть свій підхід до подій відповідно до їхніх вимог. Не підвищуйте голос в самих простих дискусіях. Гра в теніс із друзями не є Олімпійським змаганням. Облиште свою „мисливську рушницю”, відмовтесь від останнього слова, відкиньте бажання поставити когось на його місце або звинуватити.

8. Особистий час для відпочинку. Збалансуйте свої сімейні, соціальні та виробничі потреби із своїм особистим спеціальним часом. Ні вечірні години, ні вихідні дні не слід використовувати для продовження тієї самої роботи.

Хобі – хороша протидія для щоденної напруги.

Дозвольте собі спокійно прогулятися (не менш ніж годину), полежати в гарячій ванні, помилуватися заходом сонця чи послухати спокійну музику.

Намагайтесь зберегти в сім’ї любов, що вас з’єднала.

Зробіть ваше життя духовно багатим. Згадайте, коли ви востаннє ходили до театру, на концерт, були в музеї. Складіть собі програму підвищення вашого культурного рівня, старанно продумайте її виконання.

Тривалість сну для дорослої людини – 7-8 годин на добу. Щоб сон був міцний, потрібно лягати спати в той самий час і за 1-2 години до сну припинити напружену розумову працю.

9. Перегляньте свої звички. Багато людей під час їжі далі напружено обмірковують свої робочі справи, обговорюють їх з колегами або читають, позбавляючи себе повноцінного відпочинку, і тим самим знижують продуктивність праці.

Харчуйтесь раціонально – збалансована дієта забезпечить вас усією необхідною на день енергією.

Будьте уважні до впливу, який виявляє непомірне вживання кофеїну та цукру, підвищуючи нервозність.

Уникайте прийому ліків, які не були вам призначені.

Намагайтесь відмовитись від алкоголю, не кажучи вже про наркотики, – ви повинні бути психічно та фізично готові мати справу зі стресом. Киньте палити – тютюнопаління порушує кровообіг та провокує виникнення стресів.

10. Спілкуйтесь із друзями. Друзі можуть бути хорошими ліками. Щоденні дози спілкування, регулярні громадські заходи (відвідання театру, естрадного концерту, кінотеатру, відпочинок на природі), а також випадкові розмови про глибокі відчуття та думки допоможуть зменшити стрес.

Але що ж робити, коли раптом виникає неконтрольована стресова ситуація, а ви психологічно непідготовлені?

Лікарі-психіатри рекомендують таку невідкладну допомогу при раптовому стресі.

Перші три поради корисні практично для всіх ситуацій – навіть для таких екстремальних, коли ви не можете вийти з приміщення ні на секунду.

1. Протистресове дихання. Повільно виконуйте глибоке дихання через ніс, на глибині вдиху на мить затримайте дихання, після чого зробіть видих через ніс якомога повільніше. Це заспокоююче дихання. Постарайтесь уявити собі, що з видихом ви частково позбавляєтесь від стресового напруження. Не забувайте, що протистресове дихання - головна складова психосоматичної рівноваги.

2. Хвилинна релаксація. Розслабте кутики рота, зволожте губи (язик хай вільно лежить в ротовій порожнині). Розслабте плечі. Зосередьтесь на виразі свого обличчя та положенні тіла: пам’ятайте, що вони відбивають ваші емоції, думки, внутрішній стан. Цілком природно, що ви не хочете, щоб оточуючі знали про ваш стресовий стан. В цьому разі ви можете змінити „мову обличчя та тіла” шляхом розслаблення м’язів та глибокого дихання (з особливо тривалим видихом).

3. Інвентаризація. Огляньтесь навколо та уважно обдивіться приміщення в якому ви знаходитесь. Повільно, не поспішаючи, подумки знайдіть в приміщенні, де ви знаходитесь, 7 червоних предметів, переберіть всі предмети один за одним. Постарайтесь повністю зосередитись на цій "інвентаризації". Говоріть подумки собі: "Червона палітурка, червоні штори, червона ваза" і т.д. Зосередившись на кожному окремому предметі, ви відволікаєтесь від внутрішньої стресової напруги, спрямувавши свою увагу на раціональне сприйняття оточуючого.

4. Зміна оточення. Якщо можна, то залиште приміщення, де у вас виник раптовий стрес. Перейдіть в інше приміщення, краще вийдіть на вулицю, де можна залишитись наодинці з своїми роздумами. Розберіть подумки "за кольорами" оточуючі будинки, природу.

5. Розслаблення. Встаньте, ноги на ширині плечей, нахиліться вперед та розслабтесь. Голова, плечі, руки вільно звисають вниз. Дихання вільне. Фіксуйте це положення 1-2 хв., потім повільно – дуже повільно! – піднімайте голову (так, щоб вона не запаморочилась).

6. Відволікання. Займіться якоюсь діяльністю – все одно якою: почніть прати білизну, мити, мити підлогу чи посуд і т.д. Секрет простий: будь-яка діяльність, особливо фізична праця, в стресовій ситуації відіграє роль громовідводу – допомагає відволіктись від внутрішньої напруги, "випустити пар".

7. Музика. Включіть заспокійливу музику, ту, яку ви любите. Сконцентруйтесь на ній та тільки на ній. Концентрація на чомусь одному сприяє релаксації, викликає позитивні емоції.

8. Арифметика. Підрахуйте, скільки днів ви живете на світі. Згадайте якийсь день, особливо для вас знаменний. Згадайте його в найменших деталях. Це дозволить вам відволіктись.

9. Спілкування. Поговоріть з ким-небудь на іншу тему: з другом, колегою, сусідом, подзвоніть по телефону. Ця відволікаюча діяльність "тут і тепер" необхідна, щоб витіснити з вашої свідомості діалог, насичений стресом.

10. Дихання. Зробіть кілька протистресових дихальних вправ. Тоді, опанувавши себе, продовжуйте свою діяльність.

Як відучити дитину лаятися:

кілька секретів

Навіщо діти вживають нецензурні слова, як батькам цьому запобігати, а ще кілька оригінальних покарань за лайку

Ваш школярик із невинним виглядом матюкнувся у вашій присутності чи обізвав словом «не для друку» однокласника? Це прикро, але не кінець світу. Батьки легко можуть упоратися з проблемою, якщо виявлять трохи терпіння та самоконтролю.

Для початку розберемося, чому й навіщо школярі починають вживати лайку. Головна особливість молодшого шкільного віку в тому, що в 9 випадках із 10 діти не знають значення вжитого ними матюка чи прокльону. Водночас вони інтуїтивно відчувають: це образливе слово, воно «ранить» людину і вживається, коли мовця охоплюють негативні емоції.

У яких ситуаціях і навіщо діти лаються

Як і дорослі — щоби «злити негатив»: виразити емоції у відповідь на біль, халепу, втрату цінної для них речі, образу на свою адресу тощо.

Щоб їх прийняли «за своїх» у групі дітей, де заведено вживати лайку і/або «крутезні» слова (підлітковий жаргон).

Аби здаватися дорослими (у разі, якщо постійно чують від старших дітей та дорослих лайку).

Щоби провокувати, привертати увагу батьків (це здебільшого підліткова проблема).

Ви почули від дитини лайку: що треба зробити

   1. Зберігайте спокій! Не обурюйтеся й не лайте дитину. Повторимося, школярик, найімовірніше, «не відає, що творить». І чи вживатиме він обсценну лексику надалі, залежить саме від вашої реакції.

    Ваше завдання — навчити дитину обходитися без брудної лайки. Крім того, вам знадобиться самому зуміти говорити про те, що викликає сором, так, ніби ви таблицю множення пояснюєте. (До речі, вміння не «вибухати» у відповідь на обурливі слова чи вчинки стане чудовою профілактикою підліткових провокацій. Саме час освоювати це мистецтво!)

    2. Роз’ясніть значення слова. Запитайте, чи знає дитина значення цього слова. Хай пояснить, як його розуміє. Якщо версія дитини далека від реальності, простими словами поясніть (хоча би приблизно) значення.
    Радимо нишком зазирнути в онлайн-словник нецензурної лексики. Надруковане там тлумачення допоможе сформулювати коректне й серйозне пояснення. Дитина має усвідомити, що такими словами огидно бруднити язик.

   3. Не лайтеся самі. Подавайте гарний приклад: діти не вживають табуйованої лексики, якщо її не чують. Ці слова дитина може почути в шкільних коридорах і дворі рідної багатоповерхівки, однак не від вас! У цьому віці діти щиро вірять: це роблять батьки — отже, це прийнятно.

    4. Категорично забороніть дитині вживати лайку. «Ми таких слів не вживаємо — ні вдома, ні з друзями». Так, є соціальні ситуації, де ненормативна лексика людей більше не шокує. Однак молодший школяр ще замалий, щоби розпізнавати такі винятки. Дитині, якій ще не виповнилося 14, а то й 15 років, необхідні зрозумілі та прості до виконання правила. Цілковиту заборону додержувати простіше, ніж виконувати певні умови.

   5. Поясніть дітям, які слова і вислови можна вживати, коли дуже кортить вилаятися. Озбройте дитину низкою фраз для вираження розбурханого обурення, гніву, розчарування, переляку, злості тощо.
   Допоможіть підібрати фрази, які можна вигукнути в присутності вчителя: «От халепа!» «Як же це так вийшло!» «Хай йому грець!» «Та ну його!»
   Привчайте його в емоційні моменти називати свої почуття: «Я так злюся на тебе!» «Я так на нього образився!»
   Школяр має право застосовувати замість лайки молодіжний сленг: «Мене так від цього бомбить!» «Це повний зашквар!» «Що за треш?» «Я хочу його зашеймити!» Головне, аби він міг пояснити значення й цих слів літературною мовою.
     Не радимо вживати співзвучні ненормативним словам замінники. У таких випадках пояснюйте: «Песець — це біла, пухнаста полярна лисичка. А повний песець — це товстенька, біла, пухнаста полярна лисичка!» Прийнятні варіанти — у пунктах вище.

6. Учіть дитину реагувати на складну ситуацію конструктивними діями, а не лайкою чи істерикою. Хай не лається на неслухняний шнурок, а вдихне-видихне кілька разів і затим спробує зав’язати його ще раз — цього разу повільніше й уважніше.

7. Реагуйте зауваженням: «Слідкуй за мовою!» у випадках, коли в дитини вихоплюється щось неприйнятне. Вислів «Не лайся!» фокусує увагу на слові «лайка». А пропонована нами фраза спонукає думати, перш ніж говорити.

8. Акцентуйте на чемній поведінці дитини. Якщо ви помітили, що вона піддалася на провокацію іншої дитини, утрималася від саркастичного чи лайливого коментаря, відзначте це і обов’язково похваліть. 5 СПОСОБІВ ЗРОБИТИ ДИТИНУ ЧЕМНІШОЮ

«На сараї що написано? А там дрова лежать!»

Окремо виділимо написання нецензурщині на парканах і стінах. Діти здебільшого «мавпують» чужий приклад та шукають адреналіну. Адже за цим їх можуть застукати та покарати — це ціла пригода!

Поясніть дитині, що це правопорушення й коли поліція знайде «злочинця», тата з мамою змусять сплатити штраф. Тож придбання планшета, можливо, доведеться відкласти…

Не зайвим буде зауважити, що, пишучи лайку на стінах гаражів та в ліфтах, діти наслідують… людей із психічним розладом під назвою копрографія — потягом до написання лайливих слів. Якщо ви дохідливо поясните, що такі речі роблять лише нездорові люди, дитина зі здоровою уявою навряд чи зважиться на другу спробу, ще і друзів відмовлятиме.
Врешті-решт, якщо дитині кортить повправлятися з крейдою, у вихідний вийдіть у двір і навчіть її з друзями гратися в класики. Молодші школярі, які виросли зі смартфоном у руках, не дуже витривалі, тож стрибання по клітинках (особливо, якщо їх зробити побільше) може виявитися справжнім викликом для сильних, витривалих і мужніх!

Лайка заслуговує на покарання… незвичайне

Подаємо покарання за порушення «мовної політики» в порядку від найслабшого до найсуворішого.

   1. На кожну вжиту лайку хай придумає кілька прийнятних замінників. (З вашою допомогою добере, звісно, — куди ж без цензури.) Навчіть дитину користуватися словником синонімів — і тоді замість «тупорилий» вона може вивчити слова «недотепний», «нетямущий», а то й «вузькоглядний».

    У пригоді стануть і культові серіали, книжки. Замість того, щоби казати: «Це повна х…», — можна цитувати Спока із «Зоряного шляху»: «Це нелогічно!» Не кликати песця, а вигукувати: «Х’юстон, у нас проблеми!!!»… Словом, тренуйте креатив у всієї родини.

   2. Дитина вже добре пише? Хай складе віршик чи мінітвір (4–5 речень) про позитивний бік того, кого/що вилаяла. Таке «покарання» вчить шукати позитив у найтяжчі моменти життя й розвиває життєстійкість. Сказав школярик: «Пішла ця школа в…»? Хай запише 5 корисних і приємних якостей школи.

   3. Якщо лайка не була спрямована на когось чи щось конкретно, доручіть дитині зробити добру справу — на додачу до щоденних своїх обов’язків по господарству (а не замість них!). Хай сніг із ґанку змете, невеличкі килимки у дворі витрусить, носовички попрасує… Кілька таких виховних акцій — і школярик навчиться вчасно припинати язика.

    4. Нехай дитина сама запропонує покарання для себе за лихослів’я. Вживайте рідко, тому що засіб сильнодіючий, але коли застосовувати часто, втрачає дієвість.
   Ах, як вона страждатиме, як ніяковітиме… як суворо себе судитиме! Як правило, діти схильні призначати собі суворіше покарання, ніж вигадане вами. Дозвольте школярику його озвучити, витримайте театральну паузу й затим, такі всі в білому, скажіть: «Думаю, краще буде, якщо…» і призначте йому свій варіант покарання, м’якший. Дитина сумирно підкориться, благословляючи ваше милосердя… І довго пам’ятатиме цей урок.

   5. «Не можеш сказати нічого доброго — не кажи нічого взагалі». Конфіскуйте засоби комунікації: на дві години, півдня чи вихідні. Якщо вона лається в спілкуванні з друзями чи в соцмережах, заберіть на чітко визначений проміжок часу телефон чи поміняйте пароль доступу до Інтернету.
    Це дуже суворе покарання, повірте. Бути відрізаним від цифрового простору — це справжня катастрофа для 10–12-річного школяра. Тому використовуйте лише у виняткових випадках.
    Бажаємо вам терпіння, творчого натхнення та блискучих спалахів батьківської інтуїції. Сподіваємося, з ними та з нашими порадами вам вдасться «задушити в зародку» звичку дитини вживати лайку.